Майбутнє мільйонів українців, які виїхали до Європейського Союзу через війну, опинилося в центрі обговорень європейських інституцій. У Брюсселі розглядають можливі сценарії, що визначатимуть правовий статус біженців після завершення дії Директиви про тимчасовий захист, ухваленої у березні 2022 року.
Про це повідомив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер, передає Луцьк24.
Цей документ від самого початку мав тимчасовий характер і дозволяв надати терміновий колективний захист тим, хто рятувався від збройного конфлікту. Первинно термін дії директиви обмежувався трьома роками, тобто до березня 2025 року. Однак згодом її застосування було продовжено до 2026 року завдяки ширшому тлумаченню положень Єврокомісією.
Нині, на тлі наближення крайньої дати, серед країн-членів активізувалися дискусії щодо “стратегії виходу” з поточної моделі захисту. Це питання, ймовірно, порушать на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, запланованому на середину червня.
Експертне середовище наголошує: подальше автоматичне продовження дії директиви виглядає юридично складним. Тому все більше уваги приділяється пошуку альтернативних механізмів підтримки тих, хто залишився в ЄС, і одночасно — визначенню підходів для тих, хто планує повернення в Україну.
Одним із можливих варіантів називають звуження сфери захисту: зокрема, обмеження доступу до нього для осіб, які вже повернулися в Україну, або скасування повторної участі в програмі.
Водночас, за оцінками соціологів, багато українців за кордоном уже інтегрувалися у нові реалії настільки, що не планують повертатися найближчим часом. Попри озвучені в публічному просторі прогнози щодо початку поступового повернення біженців вже у 2025 році, такі процеси можуть бути вкрай нерівномірними та залежатимуть від низки зовнішніх і внутрішніх чинників.