До Луцької громади надійшла сумна звістка: на щиті повертається захисник України Артем Тютюнник.
Артем Станіславович Тютюнник народився 12 листопада 1996 року на Херсонщині. Після закінчення школи він здобув професію слюсаря. На військову службу Артем пішов у 2018 році, але незадовго до початку повномасштабного вторгнення його контракт закінчився, і він звільнився. Коли розпочалася велика війна, його сім’я переїхала до Луцька, де мала рідних і друзів. Незабаром Артем знову повернувся на службу, щоб захищати Україну.
Під час бойових дій він зазнав важких поранень і тривалий час лікувався в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова. Після лікування Артем знову повернувся на фронт. Він загинув 16 жовтня 2026 року внаслідок ворожого удару поблизу населеного пункту Нова Гусарівка Ізюмського району Харківської області.
У загиблого воїна залишилися трирічна донька Аліса, молодший брат Микола та батько. Колишня дружина Катерина зазначила, що Артем мав чудове почуття гумору, був добрим, відповідальним, легко знаходив спільну мову з людьми, завжди допомагав іншим, був щирим і дуже любив життя. Брат Микола поділився, що Артем захоплювався спортом, грав у футбол і багато тренувався. «За останні роки ми дуже зблизилися з братом, багато спілкувалися, ділилися особистим, часто переписувалися, підтримували одне одного. Два тижні тому ще бачилися з ним у Харкові. Звістка про його загибель дуже болісна», — сказав Микола.
Прощання з Артемом Тютюнником відбудеться у понеділок, 26 жовтня, у Луцьку. О 10:30 траурний кортеж із тілом воїна вирушить від Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи на вулиці Стефаника до кафедрального собору Святої Трійці. Об 11:00 там пройде чин похорону. Поховають захисника в секторі почесних поховань на міському кладовищі в селі Гаразджа. Жителів громади закликають приєднатися до прощання з захисником і гідно провести його в останню дорогу.
Висловлюємо щирі співчуття доньці, батькові, братові, рідним, близьким, друзям і побратимам Артема. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови в скорботі. Вічна і світла пам’ять!
